Дитина сумує за домом: як її підтримати?

Поясніть дитині, чому ви зараз там, де ви є: «Тут тихо, немає гучних звуків». А також чому близька людина зараз знаходяться не з вами: «Тато захищає нашу країну», «Вони не мали змоги виїхати» тощо.

Щоб допомогти дитині впоратися зі смутком, запропонуйте намалювати її відчуття або малюнок тим, хто не поруч.

За можливості, дайте змогу дитині побачитись з близькими, які залишились (на фото, відео чи за допомогою відеозв’язку).

Пограйте з дитиною у гру, в яку з нею грала близька людина, за якою вона сумує.

Якщо дитина дуже сумує за іграшкою, яка залишилася вдома, спробуйте знайти іншу, запитайте в дитини, щоб це могло бути.

Діти можуть програвати з іншими дітьми сценарії військових дій або виражати агресію в іграх – це є способом впоратися з травмуючим досвідом. Важливо навчити дитину не скеровувати злість на себе та інших. Можна покидати камінчики у воду, порвати папір і т.д.

Якщо дитина сумує та плаче за домом, дайте їй можливість поплакати та скажіть: «Я розумію тебе, мені також сумно». Обіймайте дитину.

У випадку, коли дитина плаче довгий час, важливо переключити її на просту дію та сприяти тому, щоб вона проговорила свої відчуття. Створіть кармашек з пледу і скажіть: «Я буду мама-кенгуру, а ти застрибуй у кишеньку та вистрибнеш, коли будешь готовий».

Намагайтеся дотримуватися режиму дня та ритуалів, які були звичними вдома: ранкові процедури, казка на ніч тощо.

Обмежте читання та обговорення новин у присутності дитини.

За можливості, повертайте дитину до спілкування з однолітками.