Нам тільки п’ять,
А вже, як півстоліття промайнуло.
Нам тільки п’ять,
А скільки всього вже в нас було.
Ковід, хвороби, епідемії, війна,
Реформи медицини, пацієнтів вал.
Часом тихіше, а часом навалиться сповна,
Як їхня щира вдячність, так критики нестерпний шквал.
І все витримує КП надійний тил –
Наш дружний неповторний колектив.
І в першу чергу добрі світлі маяки –
Специ і профі наші милії Жінки.
Від Санітарочок і до Директора наверх
Готові працювати понад норму, зверх,
Бо кожен розуміє в доленосний час,
Яка сверхмісія лежить на кожному із нас.
Послали на війну своїх Синів –
Віталіка, Миколу, Романа – всіх трьох Богатирів,
Що другий рік життя для інших бережуть,
Нехай завжди щаслива буде їхня Путь.
А ми, Мужчини нашого КП,
Завжди готові до любого в нас ЧП –
Від жвавих хлопців Технарів
До завжди мудрих і терплячих Лікарів.
Тож побажаймо нашому КП,
Щоб не було ніколи в нас ЧП,
Щоб дружно й далі йшли дорогою Життя
У світле наше, Українське Майбуття.
Автор вірша – наш сімейний лікар Любомир Дмитрович Дронів
Надвірнянський НЦПМД – з турботою про вас!

